Позначка: суд

На Рівненщині військовослужбовець звільнився зі служби за підробленою довідкою про інвалідність дружини

Сарненський районний суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі військовослужбовця, який скористався підробленою довідкою про інвалідність дружини, щоб звільнитися з військової служби. Після звільнення він також отримав понад 61 тисячу гривень державних виплат. Про це йдеться у вироку суду від 10 серпня 2026 року.

Як встановили матеріали справи, чоловік проходив службу в ЗСУ на посаді водія-електрика. Для звільнення за сімейними обставинами він придбав фальшиву довідку, у якій зазначалося, що його дружині нібито встановили II групу інвалідності та що вона потребує постійного стороннього догляду.

15 жовтня 2024 року військовий подав рапорт на звільнення, додавши до нього цю довідку. У рапорті він вказав, що має доглядати за дружиною. Уже 16 жовтня, на підставі цього рапорту та поданих документів, його звільнили з військової служби в запас.

Після цього, 24 жовтня 2024 року, чоловік отримав державні виплати, на які, як дійшов висновку суд, він не мав права. Йому нарахували 26 453 грн одноразової грошової допомоги у зв’язку зі звільненням з військової служби та 34 652 грн компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Загалом сума склала 61 105,81 грн.

Суд встановив, що ці гроші чоловік одержав шляхом обману та використання підроблених документів. Завдану державі шкоду він компенсував у повному обсязі.

Обвинувачений уклав із прокурором угоду про визнання винуватості та повністю визнав провину. Суд призначив йому 5 років позбавлення волі за ухилення від несення обов’язків військової служби в умовах воєнного стану, а також 2 роки обмеження волі за шахрайство. Остаточним покаранням визначили 5 років позбавлення волі.

Водночас чоловіка звільнили від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на два роки. Упродовж цього періоду він зобов’язаний періодично з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, суд скасував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та постановив звільнити чоловіка з-під варти одразу після проголошення вироку.

На Рівненщині суд підтвердив компенсацію за незаконно добутого кабана

Рівненський апеляційний суд не змінив рішення місцевого суду, яким мисливця зобов’язали сплатити мисливсько-рибальському клубу 40 тисяч гривень за незаконне полювання. Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.

Ідеться про випадок, що стався у січні 2024 року. 49-річний чоловік полював у мисливських угіддях клубу без відповідного дозволу та у заборонений час. Із рушниці він добув дикого кабана. За це суд визнав його винним у порушенні правил полювання, позбавив права полювати на два роки та конфіскував рушницю.

Після цього мисливсько-рибальський клуб подав позов до суду про відшкодування збитків, завданих незаконним полюванням. Місцевий суд задовольнив позов і постановив стягнути з мисливця 40 тисяч гривень.

Представник чоловіка подав апеляцію. Він заявляв, що його клієнт не визнає вини, а місце, де був добутий кабан, нібито не належить до мисливських угідь клубу. Втім апеляційний суд ці аргументи відхилив.

Суд вказав, що постанова про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності вже набрала законної сили після перегляду в апеляції. Через це у справі про відшкодування збитків повторно доводити факт незаконного полювання та те, що його вчинив саме цей мисливець, не потрібно.

Окрім цього, закон передбачає відшкодування збитків за незаконне добування тварин. Для дикого кабана встановлений розмір такого відшкодування — 40 тисяч гривень. Клуб також подав до суду документи, які підтверджують, що мисливські угіддя, де стався інцидент, перебувають у його користуванні.

У підсумку Рівненський апеляційний суд визнав рішення місцевого суду законним і залишив його без змін. Тож мисливець має сплатити клубу 40 тисяч гривень збитків.

На Рівненщині неповнолітньому рецидивісту призначили реальний термін за крадіжку велосипеда

Рівненський районний суд ухвалив вирок у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього жителя області, якого обвинувачували у черговій крадіжці, вчиненій в умовах воєнного стану. Про це зазначено у вироку суду.

Подія сталася у вересні минулого року в селі Шубків Рівненського району. Обвинувачений, який раніше вже був судимий за аналогічні злочини та незаконне заволодіння транспортним засобом, скористався тим, що за подвір’ям ніхто не наглядав. Через незачинену хвіртку він потрапив на територію одного з житлових будинків і таємно викрав велосипед вартістю 3418 гривень, що належав місцевій жительці.

Під час розгляду справи, який відбувався за участю психолога, юнак повністю визнав провину і висловив щире каяття. Потерпіла у поданих до суду заявах повідомила, що не має до нього матеріальних чи моральних претензій, адже викрадений двоколісний транспортний засіб їй повернули. Також вона просила не карати підлітка суворо.

Як випливає з матеріалів справи, неповнолітній є учнем 9 класу місцевої гімназії. За місцем навчання його характеризують негативно, а на внутрішкільному обліку правопорушень він перебуває ще з другого класу. Його родина знаходиться під соціальним супроводом як неповна багатодітна сім’я, що опинилася у складних життєвих обставинах через ухилення матері від виконання батьківських обов’язків. Батька хлопця раніше позбавили батьківських прав.

Судово-психіатрична експертиза встановила, що підліток має соціалізований розлад поведінки та педагогічну занедбаність. Водночас у період інкримінованого діяння він міг частково усвідомлювати свої дії і не потребує примусових заходів медичного характеру.

Його дії кваліфікували за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. У доповіді органу пробації вказувалося на середню ймовірність повторного правопорушення та можливість виправлення без ізоляції від суспільства за умови інтенсивного нагляду. Однак суд із цим не погодився.

Суд врахував, що хлопець уже мав дві попередні судимості, зокрема вироком від травня та листопада 2025 року, а також новим вироком Гощанського районного суду від 30 червня 2026 року. З огляду на це було зроблено висновок, що його виправлення без ізоляції від суспільства є неможливим.

Разом із тим суд взяв до уваги низку пом’якшуючих обставин: неповнолітній вік, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитку, неблагополучні умови виховання та наявність психічного розладу. Саме тому застосували статтю 69 КК України та призначили основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті.

За сукупністю кримінальних правопорушень остаточний вирок Рівненського районного суду від 4 серпня 2026 року передбачає для неповнолітнього 1 рік і 2 місяці позбавлення волі. Оскільки юнак перебуває під вартою з 10 лютого 2026 року, саме з цієї дати обчислюватимуть строк відбуття покарання.

Речовий доказ — велосипед — остаточно повернули законній власниці. Процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі понад 20 тисяч гривень покладено на державу.

Апеляційний суд пояснив, у якому порядку оскаржувати відмову в безкоштовному зубопротезуванні

Рівненський апеляційний суд підтвердив рішення суду першої інстанції у справі чоловіка, який оскаржував відмову у безоплатному зубопротезуванні. Йому відмовили у розгляді позову в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спори щодо безкоштовного протезування за державні кошти мають вирішуватися за правилами адміністративного судочинства. Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.

До суду звернувся громадянин — ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС та особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни. Він оскаржував дії Рівненської обласної стоматологічної поліклініки, яка відмовила йому у наданні безоплатного зубопротезування, на яке він, на його думку, мав право згідно з нормами Конституції та спеціальних законів.

Місцевий суд відмовив у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства та роз’яснив, що цей спір має розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не погодився з таким рішенням і подав апеляційну скаргу з вимогою направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Рівненського апеляційного суду обґрунтувала законність відмови, звернувши увагу на характер правовідносин. Суд зазначив, що спір виник через спробу реалізувати право на безоплатну медичну допомогу в комунальному закладі, який працює в межах державних і місцевих програм фінансування.

Також суд врахував делеговані функції відповідача. Відмова ґрунтувалася на застосуванні бюджетних програм та нормативно-правових актів виконавчої влади, тому дії комунального закладу фактично є реалізацією державних завдань у сфері охорони здоров’я.

Окремо апеляційний суд послався на усталену практику Верховного Суду, згідно з якою публічно-правовим є спір, у якому один із суб’єктів законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого, а той зобов’язаний виконувати його приписи.

Суд апеляційної інстанції керувався положеннями процесуального законодавства — частиною 1 статті 5 КАС України та пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України.

За результатами розгляду справи Рівненський апеляційний суд залишив оскаржену ухвалу місцевого суду без змін. Суд дійшов висновку, що оцінка правомірності відмови у наданні безоплатних медичних послуг та перевірка дотримання комунальним закладом вимог бюджетного законодавства виходять за межі цивільної юрисдикції. Такі спори є публічно-правовими і повинні вирішуватися виключно за правилами адміністративного судочинства.

Апеляційний суд у Рівному зобов’язав демонтувати огорожу біля багатоквартирного будинку

Рівненський апеляційний суд підтримав мешканку багатоквартирного будинку, яка вимагала прибрати самовільно встановлену огорожу на прибудинковій території. Суд скасував рішення першої інстанції та задовольнив позов, зобов’язавши відповідачку усунути перешкоди у користуванні спільною земельною ділянкою. Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.

Конфлікт виник між співвласниками квартир одного багатоквартирного будинку. Одна з мешканок встановила металеву сітчасту огорожу впритул до зовнішньої стіни будинку по периметру своєї квартири та замкнула її на навісний замок. Унаслідок цього інші мешканці втратили вільний доступ до частини прибудинкової території та спільного майна. Крім того, в межах загородженої ділянки опинився вузол вводу газової магістралі, а отже у разі аварії аварійні служби не могли б дістатися до обладнання без фізичного руйнування самовільного паркана.

Управління містобудування, архітектури, ЖКГ, земельних відносин, екології та благоустрою міської ради не видавало жодних дозволів на встановлення огорож. Також відомо, що щодо відповідачки вже виносили приписи про усунення порушень законодавства про благоустрій.

Заперечуючи проти позову, відповідачка стверджувала, що позивачка нібито не має права на частину земельної ділянки через відсутність окремої державної реєстрації таких прав. Однак колегія суддів проаналізувала норми чинного законодавства та практику Верховного Суду.

Суд зазначив, що відповідно до статті 42 Земельного кодексу України земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, належить співвласникам на праві спільної сумісної власності. Прибудинкова територія використовується для обслуговування всього будинку і має враховувати інтереси всіх мешканців. Верховний Суд, зокрема у постановах від 14 лютого 2024 року та 27 січня 2023 року, неодноразово наголошував, що право на земельну ділянку пов’язане з набуттям квартири. Відсутність окремого витягу про реєстрацію землі на конкретного власника квартири не позбавляє його права володіти та користуватися прибудинковою територією.

Крім того, згідно зі статтею 369 Цивільного кодексу України та законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», користування спільним майном і прибудинковою територією можливе лише за згодою співвласників. Тому встановлення будь-яких огорож або споруд без такого погодження є незаконним.

Апеляційний суд дійшов висновку, що огорожу встановили самовільно, а її наявність порушує права сусідів і створює небезпеку. У результаті суд зобов’язав відповідачку знести металеву огорожу та навісний металевий замок, щоб повністю відновити вільний доступ власників квартир до спільної прибудинкової території та зовнішніх інженерних мереж будинку.

Суд на Рівненщині призначив 5 років ув’язнення військовослужбовцю за неповернення з відпустки

Костопільський районний суд Рівненського суду виніс вирок у кримінальному провадженні щодо військовослужбовця, який без поважних причин вчасно не повернувся з відпустки до місця служби. Про це зазначено у вироку суду.

Як випливає з матеріалів справи, обвинувачений проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометника десантно-штурмового батальйону. У жовтні 2024 року після поранення, отриманого на фронті, він законно отримав відпустку на 23 доби за станом здоров’я. Відповідно до відпускного квитка, військовослужбовець мав повернутися до військової частини 9 листопада 2024 року.

Утім, у визначений день до розташування частини він не прибув. Лише 21 листопада 2024 року військовослужбовець самостійно прибув до іншого підрозділу для продовження служби, чим припинив протиправні дії. Таким чином, період самовільного залишення частини тривав понад три доби в умовах воєнного стану.

Під час судового засідання обвинувачений вини не визнав. Свої дії він пояснив тим, що після відпустки у нього нібито погіршився стан здоров’я, продовжувати службу він наміру не мав, а також боявся відправлення у зону бойових дій.

Водночас перевірки медичних закладів встановили, що під час відпустки та після неї чоловік не перебував на стаціонарному лікуванні і не звертався по психіатричну допомогу. Згодом, уже перебуваючи в іншому підрозділі, він також категорично відмовився від поновлення на військовій службі у Збройних Силах України.

Після дослідження зібраних доказів, зокрема витягів з наказів, довідок ВЛК, актів службового розслідування та пояснень, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого повністю відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд узяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність пом’якшувальних і обтяжуючих обставин, а також те, що за місцем несення служби обвинувачений характеризувався незадовільно і відмовився продовжувати службу.

Суд також відхилив можливість застосування пом’якшувальних процедур звільнення від відповідальності, оскільки сам підсудний заперечував проти цього і не виявив бажання повернутися до лав ЗСУ.

У підсумку Костопільський районний суд визнав військовослужбовця винним і призначив йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишили без змін до набрання вироком законної сили.

Суд закрив справу щодо Юрія Ягодки після відмови потерпілої від обвинувачення

Історія навколо колишнього міського голови Острога Юрія Ягодки завершилася закриттям кримінального провадження. Його звільнили від кримінальної відповідальності у справі про побиття місцевої жительки. Перед цим були гучний скандал і дострокове припинення повноважень.

Інцидент стався 29 серпня 2024 року, у День пам’яті захисників України. Того дня тодішній міський голова Острога Юрій Ягодка, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, завдав ушкоджень 58-річній місцевій жительці Людмилі Франковській. За даними справи, у приміщенні місцевої бібліотеки він хапав її за передпліччя, плечі та волосся, а також шарпав за одяг.

Як пояснювала потерпіла, близько 18:00, проходячи повз бібліотеку, вона почула звідти російські пісні та вирішила зробити зауваження. Коли жінка зайшла всередину, то побачила Юрія Ягодку, який разом із заступницями співав радянську ліричну пісню. Після цього між ними виникла словесна перепалка, яка з боку тодішнього міського голови переросла у погрози та штовханину. Згодом жінка звернулася до поліції.

Пізніше посадовець оприлюднив у соціальних мережах вибачення за свою поведінку та виклав власну версію подій. «Як кажуть це була підстава, от винен, перш за все, я, але це була підстава, непогано розіграний сценарій. Невідомо звідки з’явилася ця пані, ну хтось можливо почув через стіну, що спілкувалися, говорили, вона з’явилася, почала стукати у двері, почала вимагати виходьте-виходьте, відбувся дзвінок у поліцію. Це була просто провакація на те, щоб я пішов на ще більший конфлікт, можливо дійсно на якісь фізичні дії і, щоб виставити мене в максимально негативному світлі», — колишній міський голова Острога Юрій Ягодка.

У січні 2025 року, вже після цього скандального випадку, Юрія Ягодку достроково позбавили повноважень міського голови Острога. Рішення ухвалили таємним голосуванням, його підтримали 25 із 26 депутатів. Після відставки він заявив, що не погоджується з таким рішенням депутатів.

Після двох років розгляду справи потерпіла Людмила Франковська відмовилася від обвинувачення і з власних мотивів попросила закрити кримінальне провадження. Суддя Володимир Назарук закрив справу саме через відмову потерпілої від обвинувачення. Ухвала суду набрала законної сили 4 серпня 2026 року.

«Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України, закрити у зв’язку з відмовою потерпілої ОСОБА_4 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення», — Острозький районний суд Рівненської області.

Юрій Ягодка стверджує, що таке рішення потерпіла ухвалила з власних мотивів, а також після того, як вони дійшли мирової угоди. «Ми досягли з нею мирової, скажімо такої, угоди, примирилися, і вона відкликала свій позов. Претензій вона до мене немає, я немаю ніяких до неї. Давайте без коментарів. Ми з нею мирно розійшлися, як то кажуть. Я не хочу більше коментувати. Як на мене, моя думка: якщо ми досягли з нею такої угоди, то коментувати більше нічого не потрібно», — колишній міський голова Острога Юрій Ягодка.

Окремо від цього, у липні 2025 року Юрій Ягодка намагався поновитися на посаді міського голови, проте Рівненський районний суд відмовив йому в задоволенні позову.

До того як очолити місто, Юрій Ягодка працював у банківській сфері, керував Острозькою районною державною адміністрацією, був депутатом районної ради, сільським головою Розвазької громади та заступником міського голови Острога.

На Рівненщині до суду скерували справу щодо екскерівника медзакладу та бухгалтерки через збитки майже на 13 млн грн

На Рівненщині завершили досудове розслідування щодо колишнього посадовця медзакладу та головної бухгалтерки, яких підозрюють у завданні лікарні збитків на майже 13 мільйонів гривень. За даними слідства, внаслідок їхніх протиправних дій 51 працівнику медзакладу безпідставно нарахували підвищену заробітну плату. За скоєне їм загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Про це повідомили у пресслужбі поліції Рівненщини.

Правоохоронці встановили, що 71-річний чоловік, перебуваючи на посаді головного лікаря одного з комунальних медичних закладів Рівного, діяв за попередньою змовою з 66-річною головною бухгалтеркою. Упродовж 2022–2024 років вони підписували та затверджували штатні розписи, до яких вносили завідомо неправдиві відомості про розміри посадових окладів працівників.

У результаті 51 працівнику лікарні зайво нарахували та виплатили заробітну плату, а також безпідставно сплатили єдиний соціальний внесок. Таким чином, зловживаючи службовим становищем, посадовці завдали медзакладу збитків на 12 984 465 гривень.

Частину цих коштів, за даними слідства, фігуранти використали на власні потреби: знімали готівку та через інтернет-банкінг розраховувалися у торговельних мережах, магазинах і на АЗС.

Слідчий слідчого управління за процесуального керівництва Рівненської обласної прокуратури повідомив 71-річному лікарю та 66-річній бухгалтерці про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України.

За клопотанням слідчого суд наклав арешт на майно обвинувачених. Досудове розслідування завершено, а матеріали кримінального провадження скеровано до суду.

Крім того, нещодавно поліцейські завершили щодо 71-річного експосадовця досудове розслідування за фактом службової недбалості за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. Обвинувальний акт уже перебуває на розгляді суду.

Прокуратура через суд домагається оформлення меж двох ландшафтних парків Рівненщини

На Рівненщині прокуратура й надалі вживає представницьких заходів, спрямованих на захист земель природно-заповідного фонду та збереження цінних природних територій області. Про це повідомили у пресслужбі Рівненської обласної прокуратури.

В області є 335 об’єктів природно-заповідного фонду. Із них 29 мають загальнодержавне значення, а 306 — місцеве. Водночас у значної частини таких територій межі досі не встановлені. Через це виникають ризики незаконного вибуття земель природно-заповідного фонду з державної чи комунальної власності, зміни їх цільового призначення та використання не за призначенням.

Серед таких територій — два великі регіональні ландшафтні парки: Дермансько-Мостівський і Надслучанський. Площа Дермансько-Мостівського регіонального ландшафтного парку становить близько 19 тисяч гектарів, а Надслучанського — 17,2 тисячі гектарів.

Обидва парки були створені понад 20 років тому. Проте дотепер відсутні матеріали проєктів їх створення, не розроблені відповідні положення, а також проєкти землеустрою щодо організації та встановлення меж територій. Окрім цього, спеціальні адміністрації парків досі не створені, що ускладнює належне управління та забезпечення режиму охорони цих природних територій.

Щоб усунути виявлені порушення та належно забезпечити охорону земель природно-заповідного фонду, прокурори подали до суду відповідні позовні заяви.

У Рівненській області визначили делегатів на ХХІ позачерговий з’їзд суддів України

У приміщенні Рівненського апеляційного суду відбулися Спільні збори суддів місцевих загальних судів Рівненської області, під час яких обрали делегатів на ХХІ позачерговий з’їзд суддів України. Про це повідомили у пресслужбі Рівненського міського суду Рівненської області.

У зборах взяли участь представники місцевих загальних судів Рівненської області. Саме вони визначили делегатів, які представлятимуть суди області у найвищому органі суддівського самоврядування.

Для участі у виборах було висунуто 19 кандидатів, яких запропонували суддівські колективи місцевих загальних судів області. Відповідно до визначеної квоти судді мали обрати чотирьох делегатів.

За результатами голосування Спільні збори суддів місцевих загальних судів Рівненської області обрали чотирьох представників на ХХІ позачерговий з’їзд суддів України. Ними стали: суддя Рівненського міського суду Рівненської області Наталія Кучина, суддя Рівненського міського суду Рівненської області Олена Першко, суддя Острозького районного суду Рівненської області Алла Венгерчук та суддя Рівненського районного суду Рівненської області Михайло Таргоній.