Родина полеглого військового Торлопа Геннадія Миколайовича з позивним «Лютий» звернулася з проханням надати йому почесне звання Героя України (посмертно). Відповідну петицію зареєстрували на сайті електронних петицій офіційного представництва Президента України.
Геннадій Торлоп народився 11 лютого 2004 року. У 19 років, 26 вересня 2023 року, він добровільно підписав контракт і став на захист України. Службу проходив у 80-ій окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді. Спершу був штурмовиком, а також певний час виконував обов’язки кулеметника.
До лютого 2024 року військовий виконував бойові завдання, доки не зазнав тяжкого поранення поблизу села Іванівське. Після реабілітації він повернувся до служби, залишившись вірним військовій присязі, побратимам та українському народові. Згодом Геннадій служив оператором 2-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 1-го десантно-штурмового батальйону.
Як зазначається, він ніколи не відмовлявся від поставлених завдань, постійно прагнув опановувати нове та сумлінно виконував будь-яку роботу. Із 6 січня 2025 року Геннадій перестав виходити на зв’язок. Упродовж 14 місяців його вважали безвісти зниклим. Пізніше дружина захисника дізналася, що він загинув поблизу населеного пункту Руське Порічне під час виконання бойового завдання. Поховали воїна 16 березня 2026 року.
У петиції дружина військового Анастасія Торлоп написала, що Геннадій щиро любив життя і часто говорив, що пройде війну так само, як колись пройшов її його прадід, а після перемоги матиме велику й щасливу сім’ю — мріяв про чотирьох дітей. Вона зазначила, що війна забрала його життя раніше, ніж він встиг здійснити всі свої мрії. За її словами, Геннадій був люблячим чоловіком, який понад усе мріяв про майбутнє своєї дитини у вільній та мирній Україні, але не встиг побачити свого сина, якому наступного дня після поховання виповнився один рік.
Анастасія Торлоп також наголосила, що її чоловік віддав своє молоде життя за Україну у 20 років, маючи безліч мрій, планів і бажання жити. Вона підкреслила, що його подвиг, мужність та жертовність назавжди залишаться в пам’яті родини, побратимів і всього українського народу. Для сім’ї він був люблячим чоловіком, батьком і сином, а для України — справжнім Героєм, який до останнього подиху захищав свою державу. У зверненні вона просить гідно вшанувати пам’ять Торлопа Геннадія Миколайовича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).