Юрій Георгійович, 49-річний старший сержант з Дубенщини, поєднав у своєму житті підприємницьку діяльність та військову службу. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він керував власним СТО, але згодом вирішив приєднатися до Збройних Сил України, де займається ремонтом, відновленням і евакуацією військової техніки. Про це повідомили у 23-му інженерно-позиційному полку. Незважаючи на втому та труднощі, він зберігає відчуття обов’язку, підтримки товаришів по службі та віри в важливість своєї роботи. “До початку війни я займався ремонтом автомобілів, монтажем та підприємницькою діяльністю. Моє життя було стабільним: робота, сім’я, двоє синів. Старший син вже служив у війську, а молодший навчався”, – ділиться спогадами Юрій. Проте лютий 2022 року кардинально змінив життя багатьох українців, у тому числі і його родини. “Син був направлений на Сумщину. Я не міг залишатися вдома. Прийняв рішення стати частиною нашого війська, адже Україні потрібні захисники. У 90-х роках я проходив строкову службу в інженерних військах, тому мав певний досвід”, – згадує старший сержант. У березні 2022 року Юрій добровільно звернувся до ТЦК та СП. Після медичної комісії його направили до 23 інженерно-позиційного полку Сил підтримки Збройних Сил України. Завдяки своєму досвіду роботи з технікою, він відразу потрапив до ремонтної майстерні одного з батальйонів полку. Відтоді минуло чотири роки, протягом яких військовий брав участь у ротаціях на різних ділянках фронту, виконуючи складні завдання з відновлення техніки та евакуації машин з районів бойових дій. Щоденний ризик і велика відповідальність за своїх побратимів стали невід’ємною частиною його служби. “Разом з товаришами з ремонтного підрозділу ми забезпечуємо справність техніки, від якої часто залежить успіх бойових завдань. Я практично постійно перебуваю на Сході. Іноді мені вдається зустрічатися зі своїм сином, і це особливо цінно”, – зазначає військовий. Дома його чекає дружина, яка також проходить через непрості випробування і підтримує його. “Нещодавно дружина організувала збір на «Чуйку», щоб ми з побратимами могли почуватися безпечніше. Дуже приємно, що наша громада швидко відреагувала: люди оперативно зібрали кошти і допомогли з придбанням необхідного обладнання”, – розповідає Юрій. Він також з теплом згадує про своїх побратимів: “Вони стали для мене братами. Навіть під час відпустки я сумую за ними. Телефонують, питають, як я доїхав, як справи. Діляться історіями, інколи звертаються за порадою”. Цей зв’язок, взаємопідтримка і довіра є однією з основних опор для військових. Старший сержант Юрій нагороджений відзнаками Міністерства оборони України “За зразкову службу” та медаллю “Хрест доблесті”, а також почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку – “Надійний захист у бою”.
