Після запровадження обов’язкового носіння бодікамер працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК) сподівалися на зниження кількості жорстких затримань, зокрема так званої “бусифікації”. Однак, наразі, динаміка змін залишається відносно малозаметною.
Як пояснює військовий юрист Михайло Лобунько, мета впровадження бодікамер полягала у:
- Підвищенні прозорості процедур вручення повісток: співробітники ТЦК повинні були чітко представлятися, пояснювати підстави та права військовозобов’язаних.
- Зменшенні застосування сили: уникненні випадків силового затримання чоловіків.
- Наданні можливості оскарження незаконних дій: відеозаписи мали служити доказовою базою у разі скарг.
Проте, за словами юриста, на практиці бодікамери часто відсутні або вимкнені. Аналіз звернень клієнтів та даних адвокатів показує, що у більшості конфліктних ситуацій адвокати не бачили активного використання бодікамер. Лише в окремих випадках вдавалося зафіксувати увімкнені пристрої.
Незважаючи на те, що нормативні зміни рухаються у правильному напрямку, імплементація залишається недостатньо ефективною. Щоб бодікамери забезпечили очікуваний рівень прозорості, потрібне більш якісне виконання правил.