Пожежі, трагічні випадки на водоймах і небезпечні знахідки: статистика на Рівненщині від початку року

Від початку року на Рівненщині загинули 64 людини, з них дев’ятеро дітей. За статистикою рятувальників, 38 людей загинули внаслідок пожеж, ще 26 — втонули на водоймах області.

У Головному управлінні ДСНС повідомили про кількість загорянь та нещасних випадків. Статистика залишається невтішною. Нині на Рівненщині триває активний період купального сезону, і разом із цим почастішали нещасні випадки на водоймах. Упродовж восьми місяців загинули 26 осіб, з них 8 дітей. Однією з причин таких трагедій є неналежний контроль з боку батьків. Щодо дорослих, то причини можуть бути різними.

Із настанням тепла активізувалися роботи на полях. Люди масово спалюють сухостої, не замислюючись про наслідки. За даними ДСНС, від початку року рятувальники виїжджали близько тисячі разів на гасіння пожеж в екосистемі. Деяких паліїв вдавалося ловити на гарячому, за що їх притягували до відповідальності.

Також дедалі частіше під час робіт на полях люди знаходять небезпечні знахідки — міни та боєприпаси. Вони можуть походити з часів Першої чи Другої світової війни. Крім того, не виключають, що вибухонебезпечні предмети можуть бути знайдені після тривог. У ДСНС закликають у жодному разі не брати такі небезпечні знахідки.

Окрім допомоги колегам з інших областей, які потерпають від ворожих атак, українські рятувальники, зокрема і з Рівного, долучилися до гасіння масштабних лісових пожеж на південно-західному узбережжі Франції.

Водночас працівники ДСНС вкотре наголошують громадянам не нехтувати правилами безпеки, адже будь-яка мить може коштувати життя.

На Рівненщині 7 серпня очікуються грози, град і шквали

Завтра, 7 серпня, у Рівненській області прогнозують мінливу хмарність. Про це повідомили у Рівненському гідрометцентрі.

Уночі місцями пройде короткочасний дощ. Удень очікується помірний, подекуди значний короткочасний дощ. Також прогнозують грози, а вдень місцями можливий град.

Вітер буде північний і північно-західний, 7-12 м/с, удень місцями шквали сягатимуть 17-22 м/с.

Температура повітря вночі становитиме +17…+22°, удень +25…+30°.

Суд на Рівненщині призначив 5 років ув’язнення військовослужбовцю за неповернення з відпустки

Костопільський районний суд Рівненського суду виніс вирок у кримінальному провадженні щодо військовослужбовця, який без поважних причин вчасно не повернувся з відпустки до місця служби. Про це зазначено у вироку суду.

Як випливає з матеріалів справи, обвинувачений проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометника десантно-штурмового батальйону. У жовтні 2024 року після поранення, отриманого на фронті, він законно отримав відпустку на 23 доби за станом здоров’я. Відповідно до відпускного квитка, військовослужбовець мав повернутися до військової частини 9 листопада 2024 року.

Утім, у визначений день до розташування частини він не прибув. Лише 21 листопада 2024 року військовослужбовець самостійно прибув до іншого підрозділу для продовження служби, чим припинив протиправні дії. Таким чином, період самовільного залишення частини тривав понад три доби в умовах воєнного стану.

Під час судового засідання обвинувачений вини не визнав. Свої дії він пояснив тим, що після відпустки у нього нібито погіршився стан здоров’я, продовжувати службу він наміру не мав, а також боявся відправлення у зону бойових дій.

Водночас перевірки медичних закладів встановили, що під час відпустки та після неї чоловік не перебував на стаціонарному лікуванні і не звертався по психіатричну допомогу. Згодом, уже перебуваючи в іншому підрозділі, він також категорично відмовився від поновлення на військовій службі у Збройних Силах України.

Після дослідження зібраних доказів, зокрема витягів з наказів, довідок ВЛК, актів службового розслідування та пояснень, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого повністю відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд узяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність пом’якшувальних і обтяжуючих обставин, а також те, що за місцем несення служби обвинувачений характеризувався незадовільно і відмовився продовжувати службу.

Суд також відхилив можливість застосування пом’якшувальних процедур звільнення від відповідальності, оскільки сам підсудний заперечував проти цього і не виявив бажання повернутися до лав ЗСУ.

У підсумку Костопільський районний суд визнав військовослужбовця винним і призначив йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишили без змін до набрання вироком законної сили.

Баштан на городі в Тайкурах: як на Рівненщині вирощують кавуни та дині для родини

Ще кілька років тому на Рівненщині великий і солодкий кавун здавався майже недосяжним. Однак тепер місцеві фермери все частіше демонструють протилежне. У селі Тайкури на звичайному присадибному городі достигають десятки кавунів і динь, які господар вирощує не для продажу, а лише для своєї родини. Усміхаючись, він каже, що вони, можливо, навіть будуть смачніші, ніж херсонські.

На городі в Тайкурах кавуни вже наливаються соком. Один плід навіть не дочекався збору врожаю, адже достиг настільки, що тріснув просто на грядці. За словами господаря, баштанні культури він почав висаджувати кілька років тому. Відтоді це заняття стало сімейною традицією.

Фермер Олександр Поліщук розповідає, що кавунами вони займаються вже давно. Каже, спробували вирощувати — і все вийшло. На його думку, погода стала ближчою до південних умов, тому й наважилися посадити баштанні. Втім, не щороку результат був однаковим. Останні два роки ситуація різнилася: торік кавунчики були дуже маленькі, бо було холодно, а ця культура холоду боїться.

Цьогоріч, говорить господар, погода сприяла росту кавунів і динь. Але без постійного догляду не обходиться. Олександр Поліщук каже, що не має крапильного поливу, тому воду доводиться возити самостійно. Для цього використовують трактор і ковш приблизно на літрів сімсот, набирають воду, привозять на город і відрами підливають під кожний корч по відру через днів три.

На грядці фермер вирощує декілька сортів кавунів. Серед них, за його словами, є білий, який називають мармуровий, а ще його називають черсон грей — саме так, каже, написано на упаковці з насінням. Також є талісман. Господар додає, що точно не пам’ятає, чи тут 4 сорти, але зазначає, що талісман — це великі круглі кавуни, а ще при кінці є жовті.

На полі висаджено 120 саджанців кавунів. Із них, як розповідає фермер, пропало близько шести, бо багато саджанців повсихало. Попри це, чоловік не опускає рук і каже, що бували роки, коли кавуни виростали більше 10-ти кілограмів.

Окрім кавунів, на грядках ростуть і дині. Частина плодів уже майже готова до збору. Господар говорить, що їм потрібно ще трохи сонця, і тоді можна буде куштувати перший урожай. За словами Олександра Поліщука, щороку вони садять рядочок диньок, і вони теж вкусні. Коли дині дозрівають, то зверху мають бути жовті, тоді вони стають дуже ароматні, насичені і вкусні.

Хоча Рівненщина не вважається традиційним краєм для вирощування баштанних культур, чоловік переконаний: за правильного догляду тут також можна отримати не менш солодкі плоди. Цього літа на городі в Тайкурах достигає баштан, який зовсім скоро стане головним смаколиком на сімейному столі.

На Рівненщині до суду скерували справу щодо екскерівника медзакладу та бухгалтерки через збитки майже на 13 млн грн

На Рівненщині завершили досудове розслідування щодо колишнього посадовця медзакладу та головної бухгалтерки, яких підозрюють у завданні лікарні збитків на майже 13 мільйонів гривень. За даними слідства, внаслідок їхніх протиправних дій 51 працівнику медзакладу безпідставно нарахували підвищену заробітну плату. За скоєне їм загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Про це повідомили у пресслужбі поліції Рівненщини.

Правоохоронці встановили, що 71-річний чоловік, перебуваючи на посаді головного лікаря одного з комунальних медичних закладів Рівного, діяв за попередньою змовою з 66-річною головною бухгалтеркою. Упродовж 2022–2024 років вони підписували та затверджували штатні розписи, до яких вносили завідомо неправдиві відомості про розміри посадових окладів працівників.

У результаті 51 працівнику лікарні зайво нарахували та виплатили заробітну плату, а також безпідставно сплатили єдиний соціальний внесок. Таким чином, зловживаючи службовим становищем, посадовці завдали медзакладу збитків на 12 984 465 гривень.

Частину цих коштів, за даними слідства, фігуранти використали на власні потреби: знімали готівку та через інтернет-банкінг розраховувалися у торговельних мережах, магазинах і на АЗС.

Слідчий слідчого управління за процесуального керівництва Рівненської обласної прокуратури повідомив 71-річному лікарю та 66-річній бухгалтерці про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України.

За клопотанням слідчого суд наклав арешт на майно обвинувачених. Досудове розслідування завершено, а матеріали кримінального провадження скеровано до суду.

Крім того, нещодавно поліцейські завершили щодо 71-річного експосадовця досудове розслідування за фактом службової недбалості за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. Обвинувальний акт уже перебуває на розгляді суду.

Пожежа комбайна поблизу Новосілок на Рівненщині

4 серпня біля села Новосілки Рівненського району під час руху загорівся комбайн. Про інцидент повідомили в ГУ ДСНС України у Рівненській області.

Коли на місце прибули вогнеборці, полум’я вже охопило майже весь комбайн. Рятувальники подали вогнегасні речовини та загасили пожежу.

Унаслідок займання комбайн було знищено вогнем. Жертв і постраждалих немає. Причину пожежі, а також розмір завданих збитків наразі встановлюють фахівці.

На Рівненщині оголосили червоний рівень небезпечності через сильну спеку

У Рівненській області вдень 5 та 6 серпня очікується надзвичайна спека: температура повітря сягатиме +40 градусів. Про це повідомили у Рівненському гідрометцентрі.

У зв’язку з цим у регіоні оголосили ІІІ рівень небезпечності — червоний. Сильна спека може зумовити ускладнення роботи енергетичних і комунальних підприємств, а також залізничного та автомобільного транспорту. Крім того, такі погодні умови негативно впливатимуть на життєдіяльність населення.

Прокуратура через суд домагається оформлення меж двох ландшафтних парків Рівненщини

На Рівненщині прокуратура й надалі вживає представницьких заходів, спрямованих на захист земель природно-заповідного фонду та збереження цінних природних територій області. Про це повідомили у пресслужбі Рівненської обласної прокуратури.

В області є 335 об’єктів природно-заповідного фонду. Із них 29 мають загальнодержавне значення, а 306 — місцеве. Водночас у значної частини таких територій межі досі не встановлені. Через це виникають ризики незаконного вибуття земель природно-заповідного фонду з державної чи комунальної власності, зміни їх цільового призначення та використання не за призначенням.

Серед таких територій — два великі регіональні ландшафтні парки: Дермансько-Мостівський і Надслучанський. Площа Дермансько-Мостівського регіонального ландшафтного парку становить близько 19 тисяч гектарів, а Надслучанського — 17,2 тисячі гектарів.

Обидва парки були створені понад 20 років тому. Проте дотепер відсутні матеріали проєктів їх створення, не розроблені відповідні положення, а також проєкти землеустрою щодо організації та встановлення меж територій. Окрім цього, спеціальні адміністрації парків досі не створені, що ускладнює належне управління та забезпечення режиму охорони цих природних територій.

Щоб усунути виявлені порушення та належно забезпечити охорону земель природно-заповідного фонду, прокурори подали до суду відповідні позовні заяви.

На Рівненщині готуються запустити наглядові ради в обласних медзакладах

Рівненська обласна рада зробила крок до створення наглядових рад в обласних надкластерних медзакладах. Такі колегіальні органи управління мають розпочати роботу до кінця цього року, адже це є вимогою НСЗУ. Якщо її не виконати, національна служба не контрактуватиме заклади у 2027-му. Про це повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш.

У межах своєї компетенції наглядові ради управлятимуть закладом охорони здоров’я та контролюватимуть роботу його керівника. До їхнього складу входитимуть представники власника та громадськості, тобто незалежні члени. При цьому незалежних членів має бути більше на одного. У цьому випадку пропорція становить 5:6.

До надкластерних закладів охорони здоров’я Рівненської обласної ради належать:
Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка
Рівненська обласна дитяча лікарня
Обласний перинатальний центр
Рівненський обласний протипухлинний центр
Рівненська обласна інфекційна лікарня
Острозька обласна психіатрична лікарня
Рівненський обласний клінічний госпіталь

Законодавство визначає низку вимог до кандидатів у наглядові ради. Серед них — вища освіта не нижче рівня бакалавра та щонайменше п’ять років досвіду роботи у різних сферах: медичній, фінансовій або банківській справі, економічній, у протидії корупції, управлінні, правознавстві. Усі деталі обіцяють повністю розписати після початку відбору. Планується, що наглядові ради почнуть працювати вже у грудні.

Наглядові ради матимуть низку повноважень. Серед них — погодження планів діяльності закладів, контроль за керівником, подання пропозицій щодо його преміювання або стягнення, аж до звільнення, а також створення системи контролю за дотриманням прав пацієнтів і працівників, норм етики та деонтології. Це лише кілька пунктів із майже двох десятків.

Як зазначив Андрій Карауш, незалежних членів наглядових рад відбиратиме постійно діюча конкурсна комісія, рішення про створення якої сесія ухвалила сьогодні. Першими представниками від власника до неї стали депутати Микола Добриднік, Віталій Ундір та Катерина Самардак. Також до складу увійдуть представники Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення ОДА і представники громадськості.

За словами голови облради, про всі етапи відбору кандидатів повідомлятимуть окремо. Він також наголосив, що попереду багато роботи, а головна мета створення наглядових рад — покращення якості надання меддопомоги та належна робота закладів.

Скільки постанов від ТЦК отримали підприємства Рівненщини під час війни

Понад тисячу українських компаній за час війни отримали офіційні постанови через неподання або несвоєчасне подання відомостей про транспортні засоби до ТЦК та СП. За даними Командування сухопутних військ ЗСУ, у період з 2014 до травня 2026 року щодо юридичних осіб зафіксували 1 047 таких постанов. Про це повідомляє Опендатабот.

Основна хвиля санкцій припала саме на час повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року винесли 87% усіх постанов. За цей період відповідальність понесли 916 посадових осіб — керівників і бухгалтерів підприємств.

У регіональному розрізі ситуація відрізняється. На Рівненщині зафіксували 34 постанови за неподання або запізнення з поданням відомостей про транспорт. Для порівняння, у Волинській області, яка увійшла до загальноукраїнських лідерів антирейтингу, було 89 постанов. На Житомирщині нарахували 7 випадків, а на Хмельниччині — 14.

Серед абсолютних лідерів по Україні від початку повномасштабної війни найбільше постанов винесли у таких регіонах: Київська область — 173, Черкаська область — 163, Волинська область — 89, м. Київ — 81. Водночас на Чернігівщині та Сумщині з 2014 року не склали жодної такої постанови. У Чернівецькій та Луганській областях зафіксували лише по одному випадку.

До 2022 року ТЦК складали в середньому близько 20 постанов на рік по всій країні. При цьому до початку повномасштабної війни 95% таких випадків припадало лише на Полтавщину. Із початком повномасштабної агресії темпи різко змінилися: у 2022 році кількість постанов зросла у 1,5 раза, а у 2023-му — майже у 6 разів.

Лише за перші п’ять місяців 2026 року підприємствам виписали 263 постанови, що майже відповідає показнику всього 2025 року, коли їх було 278. За п’ять місяців поточного року бізнес в Україні має поповнити бюджети на понад 7 млн грн штрафів. Загалом за час повномасштабної війни підприємства сплатили 16,64 млн грн, що становить 83% від нарахованих сум. Для порівняння, за попередні вісім років — з 2014 до 2021 року — суми були значно меншими: лише 253,3 тис. грн нарахувань.

Законодавство зобов’язує українські підприємства, установи та організації двічі на рік — до 20 червня та до 20 грудня — подавати до ТЦК та СП відомості про наявність і технічний стан транспортних засобів, які перебувають на їхньому балансі. Водночас важливо, що навіть за відсутності у власності підприємства жодного автомобіля так званий «нульовий» звіт подавати обов’язково.

За неподання або несвоєчасне подання таких відомостей на посадових осіб підприємств — директорів або бухгалтерів — накладаються штрафи від 34 тис. до 59,5 тис. грн. Водночас закон передбачає винятки: якщо посадова особа зможе офіційно підтвердити наявність поважних причин, зокрема перебування на лікуванні, у відрядженні чи догляд за особою з інвалідністю, ТЦК може ухвалити рішення не накладати стягнення. Такі прецеденти вже фіксувалися в окремих регіонах, де частину затримок офіційно визнали обґрунтованими, а підприємства звільнили від штрафів.