Поблизу села Кам’яна Гора Рівненського району, у лісовому масиві, піротехніки ДСНС знищили мінометну міну калібру 82 мм, що залишилася з часів Другої світової війни. Про це поінформувала пресслужба ДСНС Рівненської області.
Небезпечну знахідку напередодні виявили місцеві жителі. Після цього фахівці ДСНС вилучили боєприпас, перевезли його у безпечне місце та знищили, дотримавшись усіх необхідних заходів безпеки.
14 серпня у Рівному пройшла урочиста церемонія вручення міської премії імені Василя Павлюка в галузі народного мистецтва. Як повідомили у Рівненській міській раді, цьогорічну високу відзнаку присудили заслуженій майстрині народної творчості України, викладачці Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка Вікторії Степанюк.
Вікторія Степанюк знана завдяки дослідженню та відтворенню автентичних мистецьких традицій краю. Серед її напрацювань — колекція писанок: майстриня сформувала унікальну збірку з 300 автентичних писанок Рівненщини, у яких відтворила давні орнаменти, символіку та техніки регіону. Також вона стала співавторкою артбуку «Писанка Рівненщини» — систематизованого видання, присвяченого традиційній народній графіці та символіці краю.
На церемонії нагородження був присутній Ігор Павлюк — син засновника традиції. Міську премію імені Василя Павлюка заснували на честь відомого діяча культури та фольклориста. Щороку нею відзначають майстрів народної творчості, чиї дослідження та практична діяльність сприяють збереженню культурної ідентичності Рівненщини.
В Україні швидко набирає обертів тенденція до офіційного працевлаштування неповнолітніх. За інформацією Пенсійного фонду України, упродовж перших 7 місяців 2026 року офіційну роботу отримали 5 015 підлітків. Про це повідомили в Опендатабот.
Відповідно до даних інтерактивної карти Опендатаботу про кількість працевлаштованих неповнолітніх за січень–липень 2026 року, на Рівненщині офіційно працевлаштували 97 підлітків. У сусідній Волинській області цей показник становить 103, у Житомирській — 106, а у Хмельницькій — 93.
Майже всі підлітки, які працюють офіційно, належать до вікової групи 16–17 років. Водночас працевлаштування дітей 14–15 років залишається радше винятком: за 7 місяців 2026 року в усій країні офіційно працевлаштувалася лише 1 дитина цього віку — на Одещині.
Більше половини всіх працюючих підлітків в Україні припадає на два регіони — Київ, де офіційно працюють 1 642 особи, та Дніпропетровщину з показником 1 100 осіб. Разом ці дві області охоплюють 55% від загальної кількості працевлаштованої молоді.
Загалом після спаду у 2022 році тенденція до підліткового працевлаштування стрімко відновлюється. Так, у 2025 році кількість офіційно працевлаштованих неповнолітніх в Україні збільшилася на 18% і досягла 23 817 осіб. Водночас роботодавці дедалі охочіше залучають молодих працівників. Зокрема, у мережі «МакДональдз» підлітки 16–17 років нині складають 15% команд ресторанів.
У пошуку роботи неповнолітнім також допомагає Державна служба зайнятості. Лише цьогоріч за її сприяння роботу отримали 225 підлітків.
Українське законодавство чітко визначає умови праці неповнолітніх і гарантує їм захист та безпечні умови. Офіційно працювати дозволено з 16 років. Із 15 років працевлаштування можливе за згодою одного з батьків. Учні з 14 років можуть виконувати легку роботу у вільний від навчання час, також за згодою батьків. Для працівників 16–18 років встановлено обмеження до 36 годин на тиждень, а для 15–16-річних та учнів 14–15 років на канікулах — до 24 годин.
У Дубні на вулиці Грушевського вчора, 13 серпня, близько 15 години сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Про це повідомили у пресслужбі поліції Рівненщини.
За попередніми даними слідчого слідчого управління, зіткнулися автомобіль ЗІЛ, за кермом якого перебував 47-річний житель села Кривуха, та попутний електроскутер під керуванням 18-річного жителя села Привільне.
Унаслідок ДТП водій двоколісного загинув на місці події.
За фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, слідчий слідчого управління розпочав досудове розслідування за ч.2 ст.286 КК України. У межах кримінального провадження у водія сміттєвоза відібрали біологічні зразки. Поліцейські встановлюють усі обставини.
У селі Антонівка Вараського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю електровелосипеда та мотоцикла. Про це повідомили у пресслужбі поліції Рівненщини.
Автопригода сталася вчора, 10 серпня, близько 15 години на вулиці Богдана Хмельницького. За попередніми даними слідчого, 56-річна місцева жителька, яка керувала електровелосипедом, під час повороту ліворуч не надала переваги в русі та зіткнулася із зустрічним мотоциклом Kovi, за кермом якого був 16-річний односельчанин.
Унаслідок зіткнення водійку електровелосипеда та її 7-річного онука, який був пасажиром, госпіталізували до лікарні з політравмою та переломами.
Також встановлено, що 16-річний водій мотоцикла ніколи не отримував посвідчення водія та був без мотошолома.
За фактом порушення правил безпеки дорожнього руху слідчий розпочав досудове розслідування.
Рівненський апеляційний суд не змінив рішення місцевого суду, яким мисливця зобов’язали сплатити мисливсько-рибальському клубу 40 тисяч гривень за незаконне полювання. Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.
Ідеться про випадок, що стався у січні 2024 року. 49-річний чоловік полював у мисливських угіддях клубу без відповідного дозволу та у заборонений час. Із рушниці він добув дикого кабана. За це суд визнав його винним у порушенні правил полювання, позбавив права полювати на два роки та конфіскував рушницю.
Після цього мисливсько-рибальський клуб подав позов до суду про відшкодування збитків, завданих незаконним полюванням. Місцевий суд задовольнив позов і постановив стягнути з мисливця 40 тисяч гривень.
Представник чоловіка подав апеляцію. Він заявляв, що його клієнт не визнає вини, а місце, де був добутий кабан, нібито не належить до мисливських угідь клубу. Втім апеляційний суд ці аргументи відхилив.
Суд вказав, що постанова про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності вже набрала законної сили після перегляду в апеляції. Через це у справі про відшкодування збитків повторно доводити факт незаконного полювання та те, що його вчинив саме цей мисливець, не потрібно.
Окрім цього, закон передбачає відшкодування збитків за незаконне добування тварин. Для дикого кабана встановлений розмір такого відшкодування — 40 тисяч гривень. Клуб також подав до суду документи, які підтверджують, що мисливські угіддя, де стався інцидент, перебувають у його користуванні.
У підсумку Рівненський апеляційний суд визнав рішення місцевого суду законним і залишив його без змін. Тож мисливець має сплатити клубу 40 тисяч гривень збитків.
Рівненський районний суд ухвалив вирок у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього жителя області, якого обвинувачували у черговій крадіжці, вчиненій в умовах воєнного стану. Про це зазначено у вироку суду.
Подія сталася у вересні минулого року в селі Шубків Рівненського району. Обвинувачений, який раніше вже був судимий за аналогічні злочини та незаконне заволодіння транспортним засобом, скористався тим, що за подвір’ям ніхто не наглядав. Через незачинену хвіртку він потрапив на територію одного з житлових будинків і таємно викрав велосипед вартістю 3418 гривень, що належав місцевій жительці.
Під час розгляду справи, який відбувався за участю психолога, юнак повністю визнав провину і висловив щире каяття. Потерпіла у поданих до суду заявах повідомила, що не має до нього матеріальних чи моральних претензій, адже викрадений двоколісний транспортний засіб їй повернули. Також вона просила не карати підлітка суворо.
Як випливає з матеріалів справи, неповнолітній є учнем 9 класу місцевої гімназії. За місцем навчання його характеризують негативно, а на внутрішкільному обліку правопорушень він перебуває ще з другого класу. Його родина знаходиться під соціальним супроводом як неповна багатодітна сім’я, що опинилася у складних життєвих обставинах через ухилення матері від виконання батьківських обов’язків. Батька хлопця раніше позбавили батьківських прав.
Судово-психіатрична експертиза встановила, що підліток має соціалізований розлад поведінки та педагогічну занедбаність. Водночас у період інкримінованого діяння він міг частково усвідомлювати свої дії і не потребує примусових заходів медичного характеру.
Його дії кваліфікували за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. У доповіді органу пробації вказувалося на середню ймовірність повторного правопорушення та можливість виправлення без ізоляції від суспільства за умови інтенсивного нагляду. Однак суд із цим не погодився.
Суд врахував, що хлопець уже мав дві попередні судимості, зокрема вироком від травня та листопада 2025 року, а також новим вироком Гощанського районного суду від 30 червня 2026 року. З огляду на це було зроблено висновок, що його виправлення без ізоляції від суспільства є неможливим.
Разом із тим суд взяв до уваги низку пом’якшуючих обставин: неповнолітній вік, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитку, неблагополучні умови виховання та наявність психічного розладу. Саме тому застосували статтю 69 КК України та призначили основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті.
За сукупністю кримінальних правопорушень остаточний вирок Рівненського районного суду від 4 серпня 2026 року передбачає для неповнолітнього 1 рік і 2 місяці позбавлення волі. Оскільки юнак перебуває під вартою з 10 лютого 2026 року, саме з цієї дати обчислюватимуть строк відбуття покарання.
Речовий доказ — велосипед — остаточно повернули законній власниці. Процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі понад 20 тисяч гривень покладено на державу.
Рівненський апеляційний суд підтвердив рішення суду першої інстанції у справі чоловіка, який оскаржував відмову у безоплатному зубопротезуванні. Йому відмовили у розгляді позову в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спори щодо безкоштовного протезування за державні кошти мають вирішуватися за правилами адміністративного судочинства. Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.
До суду звернувся громадянин — ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС та особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни. Він оскаржував дії Рівненської обласної стоматологічної поліклініки, яка відмовила йому у наданні безоплатного зубопротезування, на яке він, на його думку, мав право згідно з нормами Конституції та спеціальних законів.
Місцевий суд відмовив у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства та роз’яснив, що цей спір має розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не погодився з таким рішенням і подав апеляційну скаргу з вимогою направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду обґрунтувала законність відмови, звернувши увагу на характер правовідносин. Суд зазначив, що спір виник через спробу реалізувати право на безоплатну медичну допомогу в комунальному закладі, який працює в межах державних і місцевих програм фінансування.
Також суд врахував делеговані функції відповідача. Відмова ґрунтувалася на застосуванні бюджетних програм та нормативно-правових актів виконавчої влади, тому дії комунального закладу фактично є реалізацією державних завдань у сфері охорони здоров’я.
Окремо апеляційний суд послався на усталену практику Верховного Суду, згідно з якою публічно-правовим є спір, у якому один із суб’єктів законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого, а той зобов’язаний виконувати його приписи.
Суд апеляційної інстанції керувався положеннями процесуального законодавства — частиною 1 статті 5 КАС України та пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України.
За результатами розгляду справи Рівненський апеляційний суд залишив оскаржену ухвалу місцевого суду без змін. Суд дійшов висновку, що оцінка правомірності відмови у наданні безоплатних медичних послуг та перевірка дотримання комунальним закладом вимог бюджетного законодавства виходять за межі цивільної юрисдикції. Такі спори є публічно-правовими і повинні вирішуватися виключно за правилами адміністративного судочинства.
У Березному на міському стадіоні «Колос» уперше відбувся турнір із футболу пам’яті Євгена Лева — людини, яка все життя присвятила розвитку спорту. Євген Лев був одним із засновників березнівського футбольного клубу «Случ», формував команду, тренував її та допоміг здобути Кубок України серед аматорів.
У дводенних міжобласних змаганнях взяли участь 5 команд вікової категорії U14: чотири з Рівненщини та одна з Тернополя. Турнір уперше організували на згадку про тренера і посадовця, який розвивав спорт у Березнівській громаді. Протягом двох днів команди грали на стадіоні «Колос» за коловою системою, а матчі складалися з двох таймів по двадцять п’ять хвилин.
Для учасників ці змагання стали частиною підготовки до нового сезону чемпіонату України. Команда господарів у цей час відновлювала ігрові кондиції після відпустки. Співорганізатор турніру та тренер із футболу Богдан Рудик наголосив, що головною перевагою Євгена Давидовича було те, що все, за що він брався, робилося на високому рівні. За його словами, він завжди підкреслював важливість якісного проведення та організації змагань і вчив маленьке містечко Березне прагнути до вищого рівня. Також Богдан Рудик зазначив, що завдання виграти турнір не було, а головною метою стало награти певні схеми, щоб діти зрозуміли, що команда робитиме під час офіційних матчів, тому це робочий турнір.
Нещодавно завершилася відпустка у гравців команди U14 рівненського спортивного клубу «Арсенал». Для них турнір у Березному став можливістю підготуватися до старту другого кола чемпіонату району. Тренер з футболу Олег Турчик розповів, що команда насамперед хотіла переглянути нових гравців, зрозуміти, як вони себе поводять і на яких позиціях можуть зіграти, а також підготувати футболістів до другої частини чемпіонату. Він також підкреслив, що це турнір пам’яті дуже хорошої людини — тренера, який залишив вагомий внесок у розвиток березнівського футболу, і відзначив, що змагання добре організували, усе підготували та ще раз пояснили дітям, що це за турнір і для чого його проводять.
Для команди обласного спортивного ліцею міста Костопіль цей турнір став нагодою переглянути новачків і сформувати склад перед початком нового сезону чемпіонату України. До змагань також долучилася команда рівненської ДЮСШ з футболу «Верес». Для футболістів з обласного центру участь у турнірі допомогла відпрацювати технічну майстерність і покращити зіграність.
Свого часу Євген Лев був одним із засновників березнівського футбольного клубу «Случ». Упродовж своєї 50-річної трудової кар’єри він працював на Березнівщині та постійно розвивав спорт, розповіла невістка Ірина Лев. За її словами, він очолював спортивну школу, згодом був начальником відділу у справах молоді та спорту, начальником відділу фізичної культури, обіймав багато посад і все життя працював на Березнівщині. Вона зазначила, що Євген Давидович був справжнім фанатом спорту, а особливе місце в його серці займав футбол, тому родина не могла не організувати це свято. Ірина Лев також подякувала Богу за те, що відгукнулися команди і меценати, які допомогли, наголосивши, що це дуже важливо, і додала, що якщо Євген Давидович їх бачить, то він дуже щасливий.
За підсумками набраних очок на турнірі пам’яті Євгена Лева визначили трійку призерів.
На Рівненщині в лісі знайшли без ознак життя 37-річного жителя Костопільщини. Про це повідомили у пресслужбі поліції Рівненщини.
Під час огляду тіла ознак насильницької смерті не виявили. Тіло направили до моргу для проведення судово-медичної експертизи.
Нагадаємо, 5 серпня близько 20:30 37-річний житель села Постійне пішов із місцевої лікарні та зник.
До пошуків чоловіка залучили особовий склад місцевої поліції, працівників ДСНС, кінологів, лісового господарства та громадськість.
Учора, 6 липня, близько 21 години під час пошукових заходів працівник лісу на території Костопільського лісництва поблизу села Пісків виявив тіло чоловіка. Загиблим виявився 37-річний розшукуваний.