У Рівненській області відбувся спір щодо права оренди сільськогосподарських земель. Рівненський апеляційний суд ухвалив рішення, яке підтверджує правомірність оренди, наданої аграрній компанії. Суд постановив, що якщо орендодавці протягом тривалого часу приймали орендну плату та дозволяли обробляти землю, вони не можуть стверджувати, що не підписували жодних договорів. Група власників земельних ділянок звернулася до суду з позовом проти агрофірми, вимагаючи повернути землю та скасувати реєстрацію права оренди, оскільки вони запевняли, що не підписували жодних документів. Експертиза підтвердила слова селян: підписи в документах дійсно були виконані іншими особами. Спираючись на це, суд першої інстанції ухвалив рішення на користь власників і зобов’язав агрофірму звільнити ділянки. Однак, аграрна компанія оскаржила рішення, вказавши на важливий факт: орендна плата сплачувалася вчасно, а власники її справно отримували. Колегія суддів Рівненського апеляційного суду скасувала рішення першої інстанції. Суд застосував висновки Великої Палати Верховного Суду: якщо договір фактично виконувався обома сторонами (орендар користувався майном, а орендодавець приймав платежі), він не може вважатися неукладеним. Суд визнав, що власники землі діяли недобросовісно, роками визнаючи оренду та отримуючи за неї гроші, а потім раптово заявили про порушення своїх прав. Отримання оплати «лікує» недоліки в оформленні договору, захищаючи його від визнання неукладеним. Апеляційний суд повністю відмовив власникам землі у задоволенні позову. Право оренди аграрної компанії визнано законним, оскільки фактичні дії сторін переважили формальні недоліки підписів у документах. Це рішення підкріплює сталу судову практику: факт передачі майна та розрахунків є сильнішим аргументом, ніж відсутність фізичного підпису в договорі. Орендодавцям, які не згодні з умовами оренди, слід відмовлятися від отримання платежів ще на старті, а орендарям — ретельно зберігати докази виплати орендної плати (квитанції, відомості, банківські виписки).