У Міністерстві оборони надали детальні роз’яснення стосовно громадянських обов’язків у період дії особливого режиму, повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також правових наслідків за умисне перешкоджання їхній законній роботі. Зокрема, такі дії підпадають під дію статті 114-1 Кримінального кодексу України, яка охороняє діяльність українських Збройних Сил та інших військових формувань, структурними підрозділами яких і є ТЦК та СП. За вчинення подібних правопорушень в умовах особливого періоду законом передбачено ув’язнення терміном від п’яти до восьми років. Якщо ж такі дії спричинили людські жертви або інші тяжкі наслідки, міра покарання суворіша — від восьми до п’ятнадцяти років позбавлення волі.
Обов’язок захищати незалежність, територіальну цілісність та суверенітет держави закріплено в Основному Законі для всіх громадян. Відповідно до свого статусу, резервісти, військовозобов’язані та призовники зобов’язані виконувати правила обліку, вчасно інформувати про будь-які зміни персональних даних, з’являтися за викликом до відповідних центрів, а також проходити медичні комісії у визначених законодавством ситуаціях. Додатково на період мобілізації всі чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно мати при собі військово-облікові документи та пред’являти їх за першою вимогою поліцейських чи уповноважених працівників ТЦК та СП. Важливо зазначити, що наявність права на відстрочку не скасовує необхідності дотримуватися загальних правил обліку. Такі вимоги регламентуються профільними законами «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Статус ТЦК та СП визначається як органи військового управління. На них покладено ведення обліку військовозобов’язаних, організацію заходів оповіщення й призову, направлення на медичні огляди, а також залучення громадян до лав армії. Крім цього, до їхньої компетенції входить забезпечення правового та соціального захисту військових, ветеранів і членів їхніх родин у межах наданих повноважень. Працівники цих центрів мають законне право перевіряти документи та вручати повістки у встановленому порядку. Функціональні обов’язки установлені Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 154, тоді як порядок проведення мобілізаційних кампаній регулюється постановою № 560. Діяльність ТЦК та СП чітко обмежена рамками закону, саме легітимність їхньої роботи і захищає Кримінальний кодекс.
Норми статті 114-1 КК України кваліфікують зрив законної діяльності ЗСУ та інших військових формувань у період особливого стану, що поширюється і на мобілізаційні заходи ТЦК та СП. До протиправних діянь, які містять ознаки цього злочину, належать: навмисне блокування доступу до адміністративних будівель або службових автомобілів; фізичне протистояння уповноваженим особам із метою зриву призову; публікація даних про місця здійснення перевірок та заходів оповіщення, що сприяє ухилянню громадян від мобілізації.
Санкція статті передбачає від 5 до 8 років заважання роботі військ в особливий час, а в разі настання тяжких наслідків чи загибелі людей термін зростає до 8–15 років. Для кваліфікації за першою частиною не обов’язково спричиняти летальні випадки чи інші масштабні наслідки. Суб’єктом правопорушення може виступати будь-яка осудна особа, котра досягла віку настання відповідальності перед законом, зокрема і ті громадяни, які не підлягають призову. Якщо події супроводжувалися насильницькими діями, погрозами чи псуванням майна, кваліфікація може доповнюватися іншими статтями, зокрема статтею 342, що стосується опору представникам влади, правоохоронцям або військовослужбовцям. Остаточну оцінку та вирок виносить суд після ретельного вивчення доказової бази та обставин події.
У разі незгоди з рішеннями чи діями працівників ТЦК та СП українці мають законне право оскаржити їх у судовому порядку або через вищі інстанції. Також можна звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за захистом своїх прав. За наявністю ознак кримінального злочину варто інформувати прокурора або органи досудового слідства. Кожен громадянин володіє правом на отримання правничої допомоги. Будь-який захист власних інтересів чи виконання обов’язків мають здійснюватися виключно законними методами, адже свідомий зрив мобілізації карається кримінальною відповідальністю.