На сайті Президента України оприлюднили петицію з проханням присвоїти Петру Станіславовичу Нізелюку із Зарічненщини почесне звання Героя України посмертно з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Петро Нізелюк народився 12 липня 1992 року. 17 березня 2022 року його призвали до лав Збройних Сил України. Службу він проходив у військовій частині А0451 у складі 23 інженерно-позиційного полку на посаді розвідника. Боєць брав участь у бойових діях на Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямках під позивним «Моровинець».
У січні 2025 року військового перевели до 82 окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А2585), де він служив під позивним «Мор». Там він був старшим групи на Сумщині та Курському напрямку. Саме в цей період у нього загострилася хвороба, через що він переніс операцію.
Після реабілітації Петро, попри стан здоров’я, знову повернувся до служби. Він пройшов навчання на оператора БПЛА та продовжив виконувати бойові завдання у складі 1 десантно-штурмового батальйону. Також він постійно підвищував свій професійний рівень, проходив спеціалізоване навчання за напрямком саперної справи, зокрема й за кордоном.
Побратими згадують його як відповідального, рішучого та надійного воїна, який завжди був готовий допомогти. За службу Петро отримав медаль «За надійний захист у бою», медаль та відзнаку Президента України «За оборону України», медаль «Ветеран війни», статус учасника бойових дій, а також був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
22 серпня 2025 року Нізелюк Петро Станіславович загинув у бою поблизу населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області.
У тексті петиції родина військового просить Президента України присвоїти йому звання Героя України посмертно за мужність, самопожертву та відданість військовому обов’язку. У зверненні наголошується, що Петро до останнього подиху захищав Україну, неодноразово ризикуючи власним життям заради побратимів.
Окремо в петиції згадано один із бойових епізодів. Під час виконання завдання Петро разом із розвідувальною групою натрапив на українських військових, які опинилися під ударом ворожих дронів. Серед них були поранені, контужені та дезорієнтовані бійці, які не могли самостійно дістатися евакуації. Попри смертельну небезпеку та безперервні обстріли, він разом із двома побратимами вивів їх з-під вогню та допоміг дістатися безпечного місця.
Після цього військові перевірили свій склад і з’ясували, що ще семеро українських військовослужбовців залишилися на небезпечній ділянці. Не вагаючись, Петро та його товариші повернулися назад, відшукали їх і врятували, вивівши до точки евакуації. Уже за кілька днів ця територія була окупована ворогом, тому без їхньої мужності та самовідданості ці захисники могли не вижити.
Станом на зараз петиція вже зібрала 9380 голосів із 25 000 необхідних. До завершення збору підписів залишається ще 38 днів.