Понад рік об’єкти історичної спадщини в Україні не отримують державного фінансування. Через це замки та культурні комплекси змушені утримувати себе фактично власним коштом. Однак цих надходжень недостатньо для проведення масштабних реконструкцій, а занедбані пам’ятки опинилися в ще складнішому становищі.
Заступник голови Рівненської обласної ради Олексій Бучинський наголосив, що втрату культурної спадщини неможливо компенсувати так, як інші сфери. За його словами, дорогу можна збудувати знову, будівлю можна відновити, соцзахист також можна поновити, але культурне, якщо його втратити, вже не буде історичною спадщиною.
Загроза для пам’яток виникає не лише через війну або стихійні лиха. Іноді достатньо кількох років без належного догляду та фінансування, щоб культурна спадщина почала руйнуватися. Нині в Україні нараховується понад 152 тисячі об’єктів культурної спадщини, і значна частина з них потребує невідкладного ремонту. Рівненщина також стикається з цією проблемою. Серед найважливіших об’єктів — Дубенський й Острозький замки, але постійної фінансової підтримки потребують не лише вони.
Заступниця директора по науковій роботі Державного історико-культурного заповідника м.Дубна Надія Любецька зазначає, що ситуація в галузі культури, як і загалом по Україні, є нестабільною та критичною. За її словами, Дубенський замок сьогодні може покладатися лише на кошти, зароблені власною діяльністю.
Йдеться про надходження від вхідних квитків, екскурсійних послуг, а також від здачі в оренду приміщень, які розташовані на території міста, входять до складу державного історико-культурного заповідника та перебувають на його балансі. Саме ці напрямки залишаються основними джерелами фінансування.
Як пояснює Надія Любецька, зазвичай цих коштів вистачає лише на виплату заробітної плати працівникам, закупівлю необхідного обладнання та проведення поточних ремонтів. Натомість реалізація великих реставраційних проєктів власними силами практично недосяжна.
Подібна ситуація склалася і в Острозькому замку. Там зароблені кошти спрямовують на утримання та оплату комунальних послуг. Йдеться про опалення, водопостачання, водовідведення та витрати на електропостачання. В.о. директора музею Державного історико-культурного заповідника м.Острога Андрій Брижук зазначив, що впродовж останніх три роки витрати в цих сферах зростають. За його словами, потенційно цього року з власних надходжень доведеться сплатити близько 700 тисяч комунальних витрат.
Окремо в Острозькому замку наголошують на потребі реставрації даху над замком — саме там, де розміщена музейна експозиція. Саме ця музейна експозиція приносить найбільше коштів, але водночас потребує цієї реставрації. Андрій Брижук підкреслює, що самостійно реалізувати такий масштабний проєкт замок не зможе.
Розуміючи, що державного фінансування можна не дочекатися, у заповіднику розширили перелік платних послуг. Завдяки цьому вдалося додатково заробити 220 тисяч гривень. Ці кошти планують використати на розвиток комплексу, створення нових експозицій та поступове оновлення.
Якщо історичні комплекси на кшталт замків ще мають змогу хоча б частково утримувати себе самостійно, то покинуті пам’ятки продовжують занепадати. Один із таких прикладів — палац Красицького у Володимирці, який руйнується просто на очах. І подібних об’єктів на Рівненщині, зауважують, безліч.
До 2025 року діяла державна програма, за якою фінансували об’єкти культурної спадщини. Нову програму не затвердили, тому вже понад рік кошти не виділяють. У Рівненській обласній раді звернулися до Кабінету міністрів України з проханням ухвалити нову програму фінансування.
Олексій Бучинський наголошує, що ні обласного бюджету, ні тим більше місцевого бюджету Острозької громади не вистачить на утримання таких масштабних об’єктів. Тому, за його словами, необхідно ухвалити відповідну програму на державному рівні. Принаймні у цей складний час важливо зробити все для того, щоб пам’ятки не погіршували свій стан. Йдеться як про підтримання їхнього поточного стану, так і про консервацію тих об’єктів, де в майбутньому планується реставрація, аби не втратити культурне надбання, яке неможливо буде відновити.
На Рівненщині офіційно налічується 414 пам’яток історії — від популярних туристичних об’єктів до справжніх пусток. Як підкреслює Олексій Бучинський, зберегти потрібно всі без винятку.