З 2023 року Різдво в Україні офіційно відзначають 25 грудня. Напередодні ж, за традицією, українці влаштовують святкову родинну вечерю – Святвечір. Цей день завершує 40-денний Різдвяний піст та є гарним приводом повернути у наше життя забуті звичаї та символи, зібрати сім’ю за одним столом, виготовити традиційні прикраси та приготувати 12 страв, які пам’ятають ще наші пращури.
Перед Святою вечерею хата мала бути чисто прибраною, її відповідно прикрашали — вишитими рушниками, витинанками, підлогу притрушували сіном або соломою. Остання традиція символізувала ясла, у яких народився Ісус Христос, а ще могла означати родючість землі. Господиня готувала увесь день, бо інакше їжа не вдасться. Перед приготуванням страв піч потрібно було ретельно вичистити і розпалити вогонь з найкрасивіших дров.
Традиційно, святкову вечерю господиня готувала з вареної пшениці, до якої додавали мед і мак. Пшениця, як основний інгредієнт куті — не випадковість, адже в давнину ця крупа була основною їжею українців. Крім того, готували квасолю, гриби, овочі, рибу, а також тістечка та пироги.
Важливим елементом декору на Святий вечір був дідух — сніп із жита чи пшениці. За тодішніми віруваннями, у дідухові жили душі предків. Це обжинковий сніп, який зібрали з поля останнім або перший — зажинковий. У той час, як господиня поралась в хаті, господар обходив своє господарство. Вірили, що в цей день у жодному разі не можна кричати чи бити худобу, адже на наступний рік можна було не сподіватися на потомство. Дуже розповсюдженим був звичай годувати корів, коней і волів окрайцем хліба зі святкового столу. Щоб захиститися від злих сил, господар сіяв навколо стайні гіркі трави, часник або освячений мак.
Здебільшого, до меню входить риба, квасоля, гриби, овочі. Рибу запікають, смажать, готують з нею борщ або драглі (страва, схожа на холодець). Квасолю також додають у борщ, ліплять з такої начинки вареники, товчуть з неї пюре.
Під час вечері поруч зі столами увесь час мусила горіти воскова свічка. Її вставляли у хліб або в чашку із зерном. Вважали, якщо під час вечері свічка горить ясно, то буде гарний рік, якщо блимає і кіптявить — не буде великого гаразду. Втім, раніше після вечері було заведено залишати на столі рештки їжі і навіть не прибирати й не мити посуд. Це робили для того, аби покійні родичі також могли скуштувати обрядові страви.
Крім того, на Святвечір проводились колядування та вертеп – театралізоване дійство, яким відтворювали історію народження Христа. На Святвечір припадає на останній день Пилипівського посту, тому до свята зазвичай готують 12 пісних страв.